Пробуждение Разума
Скачать, смотреть
Все кто желает публиковать свой материал на сайте kob.in.ua (Книги, Статьи, Публикации на темы Политика, Экономика, Философия) Пишите на admin(собачка)kob.in.ua
Основные положения
Книги, аналитика
Самоубийство людей и его механизмы
піснях, думах, прислів’ях, приказках, казках та інших формах усної творчості, а також в спільних ідеалах, аналогічних мотивах, у подібності виразів, зворотів, подібності етимологічних форм та фонетичних особливостей мови [35].
“Широке поширення назви Україна, український, зокрема в XVIII й XIX ст., між українським народом викликало реакційні заходи з боку окупантів України, зосібно, росіян, включно до заборони цієї назви й офіційно-урядового введення термінології “Малоросія”, “малоросійський”. Та, незважаючи на всі заборони, назва Україна жила глибоко в народній свідомості, що знайшло своє формальне завершення на початку XX ст.” [36].
З середини XIX ст. під російською займанщиною з’явилася патріотична суспільно-громадська течія, що дістала характерну назву “українофільство”. На зміну їй прийшли згодом нові течії з новими назвами. “Загалом представники українського національного руху пореформенної доби дістали різні назви в історичних джерелах. Це, зокрема, “громадівці”, “малорусофіли”, русинофіли”, “українські хлопомани”, “хохломани”, “українські соціялісти-федералісти” тощо” [37]. Українофіли доклали великих зусиль для збереження та вивчення народної культури — мови, піснень, народної творчості, історії, побуту тощо. Власне, українофіли стали першими утверджувати і поширювати новий національний етнонім. У листі до М. Драгоманова з 1891 р. Леся Українка стверджувала: “Скажу Вам, що ми відкинули назву “українофіли”, а звемось просто українці, бо ми такими єсьмо, окрім всякого “фільства” [38].
З українофільського руху виросло наприкінці XIX ст. радикальне Братство Тарасівців. У його програмових засадах (1893 р.) відзначено: “Скажемо коротко: українофільство показало нам і цілому світови, що існує і нидіє якийсь зневолений, зрабований народ, що зветься Українцями” [39]. Один із засновників Братства Тарасівців громадський і політичний діяч Микола Міхновський у брошурі, що вийшла в 1900 році під заголовком “Самостійна Україна” писав: “Ми не хочемо довше зносити панування чужинців, не хочемо більше зневаги на своїй землі. Нас горстка, але ми сильні нашою любов’ю до України” [40].
Сучасники згадують як важко було в дореволюційні часи перейти на терміни “Україна”, “українець”. “Від самого свого з’явлення в мові поняття “українець” стало предметом кепкування москалів і малоросів. Пригадую собі, як ілюстрацію, що в першому на Україні українському гімназійному органі “Відродження”, який ми заложили в 1907 р. втрьох з Євгеном Нероновичем і Петром Чикаленком,