Концепция Общественной Безопасности

  • Главная
  • Видео
  • Аудио
  • Книги
  • Статьи
  • Материал КОБ
  • Форум
  • Славянская культура
  • Фото

Пробуждение Разума
Скачать, смотреть

  • Школа патриота
  • Бесплатное ПО
  • О сайте

Все кто желает публиковать свой материал на сайте kob.in.ua (Книги, Статьи, Публикации на темы Политика, Экономика, Философия) Пишите на admin(собачка)kob.in.ua

  • Это должен знать каждый
    • 32 часовой курс по КОБ
    • Концептуальная власть
    • Базовые положения КОБ
    • Экономическая азбука

 Альтернативное Концептуальное телевидение

  • Видеоинформ КПЕ
  • О текущем моменте
  • Разгерметизация

 Книжный магазин КОБ

О КОБ в кратце

Основные положения


Все материалы ВП СССР

Книги, аналитика


Оружие геноцида

Самоубийство людей и его механизмы

Оружие против нации


Стихи, поэзия, писатели


Алкогольный и табачный геноцид


Почему Ротшильды отказались от «фиксинга» золота?


Методы реального управления общественными и политическими процессами

УКРАДЕНЕ ІМ’Я

Украдене ім'я: чому русини стали українцямиНа відміну від білогвардійських політиків, большевики швидко зрозуміли силу пробудженого українського народу, що знайшло своє відображення у такій заяві: “Национальные же требования украинцев, самостоятельность их народной республики, ее право требовать федеративных отношений, признаются Советом Народных Комиссаров полностью и никаких споров не вызывают” [40].
За берестейським миром від 9 лютого 1918 року офіційно визнали назву держави “Україна” совєтська Росія, Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина. За міжнародним ризьким договором, укладеним 18.ІІІ.1921 р., назву “українець” визнано “як одиноку і всенародну” замість таких інших давніших назв: 1. руської, 2. русинської, 3. полуднево-руської, 4. малоруської, 5. малоросійської, 6. українсько-руської, 7. русько-української. Прийнявши новий етнонім, народ стрімко відроджувався. “Люди, які ще вчора не знали, що вони українці, нині признавали себе до української нації та ставали до активної боротьби за її волю. Живий факт української державности мусів переконати найбільших малоросів, які мали отверті очі і незасохлі серця. Цим фактом москвофільський табір був розтрощений і його сила розплилася на очах, як дим” [41].
Таким чином, терміни “Україна”, “українець”, “український” мусіли визнати навіть вороги. Правда, шовіністична білогвардійська контрреволюція вперто не визнавала терміну Україна. “Главноначальствующий Полтавською, Катеринославською і Харківською губерніями ген. Май-Маєвський заборонив українську мову викладати в школах і видав спеціальний наказ “о малорусском языке”, в якому знищено саме слово “український”, як ненависне московському чорносотенству” [42]. У шовіністичному засліпленні “білі росіяни не визнавали навіть існування української нації; сам термін “Україна” був вичеркнутий з російського лексикону” [43]. Як скаржилися учасники революційних подій 1917–1921 рр. “в імперіялістичних своїх стремліннях намагалась Російська держава знищити також і саме ім’я і душу українського народу: його мову, звичаї та культуру” [44]. Для недолугих керівників “Бєлой Россії” боротьба з етнонімом “українець” закінчилася повним ідеологічним та мілітарним крахом.
Про нехіть і російських більшовиків сприйняти нові терміни свідчать спостережливі спогади “батька” Махна: “Там, куда меня направила барышня по особому пропуску, помещался секретарь ВЦИКа Советов… Он переспросил меня:
— Так вы, товарищ, с юга России?
— Да, я с Украины, — ответил я ему.
…Секретарь замолк на минуту, а затем принялся расспрашивать меня о настроении крестьян на “юге России”, о том, как крестьяне отнеслись к немецким армиям и отрядам Центральной Рады, каково их

postcategoryiconкатегория: Книги / УКРАДЕНЕ ІМ’Я
Яндекс.Метрика