Пробуждение Разума
Скачать, смотреть
Все кто желает публиковать свой материал на сайте kob.in.ua (Книги, Статьи, Публикации на темы Политика, Экономика, Философия) Пишите на admin(собачка)kob.in.ua
Основные положения
Книги, аналитика
Самоубийство людей и его механизмы
Кавказьких горців обзивають “звірами”. “Посмотрите на насмешливые прозвища наших соседей: немец — немой человек, который даже по-русски говорить не может; хохол — вечно вылазит, во все вмешивается; чухонец — не обустроеный человек; татарин — не нашей веры” [2]. Як відзначив етнограф Богораз, назви північних народів росіяни вживають лише в зневажливій формі: чукчішкі, якутішкі, ламутішки і т. д.” [3]. На сучасну пору в Україні “колонізатори витворили досить широкий набір дероґативів на позначення зневажених і упосліджених ними абориґенів: “быки, жлобы, когуты, рогули, колхозники” (перелік далеко не повний)” [4]. Але існує одна загальна назва. Українців, відомо, здавна прозивають “хахлами”. “За тим дивним звичаєм, — продовжує автор “Історії Русів”, — взивали вони козаків “чубами” та “хохлами”, а іноді “безмозкими хохлами”, а ті сердилися за те, аж пінилися, заводили з ними сварки та бійки, а врешті нажили непримиренну ворожнечу і дихали до них повсякчасно огидою” [5]. Хоча прийнято було висміювати нісенітниці в писаннях іноземців про Росію, і в той же час “не рахувалося гріхом користуватися заяложеним анекдотом, поголосом і байкою там, де мова йшла про “хахлів” і “хахландію” [6]. Вираз “Хахландія” замість назви “Україна”, серед російських інтелігентів у дореволюційну епоху був широко розповсюджений [7].
Як стверджує член правління Товариства української культури “Славутич” Іван Шишов, “і сьогодні від двірника й до міністра в Москві українців в побуті називають лише хахлами, що ніби і не образливо, але що свідчить про певний рівень мислення і ставлення російського загалу до нас” [8].
Українці, що живуть тепер у Росії, як, наприклад, уродженець Москви Андрій Окара, спостерігають зневагу до всього українського на двох рівнях культури. “З одного боку — це побутова ксенофобія — доброзичливе, а то й не дуже глузування над “хахлом-салоїдом”, “хахлом-придурченком”, над українською мовою; сюди ж відноситься уявлення про Україну як про “молодшого брата”, що живе за рахунок “старшого”, а також неприхована злорадність з приводу кризи української економіки та всіляких негараздів. З іншого боку — це концептуальна ксенофобія — досить складна система уявлень про Україну та українську ідею як про вигадку ворогів Росії з метою розчленування “единой российской державы”, “единого русского народа”. “Викриття” “української химери” “ревнителями общерусского единства” відбувається за описаною Дугіним конспірологічною моделлю масонської змови… [9].
Етнофолізм (прозвище) “хахол” (“хахлушка”, “хахландія”) лексикограф В. Даль визначив так: “Хохол, украинец, малорос; хохлачка, хохлушка. Хохол глупее вороны, а хитрее чорта. Хохол не соврет, да и