Концепция Общественной Безопасности

інтерпретації, що їх традиційно захищає російська наука, стали загальнопоширені, і їм довіряють, не перевіряючи їхніх засновків. Концепцій, що відбігають від ортодоксії, не важать щодо їхньої наукової обгрунтованости, але автоматично виключають з-під розгляду, як буцім то тенденційні й “націоналістичні” [85].
Крім етнічного і політичного, термін “Русь” мав ще неабияке церковне значення. Із прийняттям Володимиром Великим 988 р. християнства на Русі розпочалася організація Церкви. Із Візантії прийшла сюди ієрархія: Патріарх Царгороду (Константинополя) поставив у Києві руського митрополита, якому були підпорядковані руські єпископи, а їм, у свою чергу, священики і монахи (ченці). Глава Руської православної церкви став носити титул митрополита Київського і Всія Русі. Цей титул, до речі, зберігається в Україні донині в церковнім ужитку. Таким чином, вірники руської православної церкви стали називатися християнами руськими. На противагу до західних латинників населення Київської держави ідентифікується на сторінках історії з “людьми руської віри”. Іншими словами, хто вважався вірником Руської православної церкви, той, відповідно, називався руським у релігійному значенні. Саме релігійне значення заважило на оформлення етноніма росіян — “русский”, про що мова далі.








[1]  Чубатий М. Княжа Русь-Україна та виникнення трьох східнослов’янських націй // Записки Наукового Товариства імени Шевченка [далі — ЗНТШ].— 1964.— Т. 178.— С. 24.
[2]  Домбровський О. Студії з ранньої історії України: Збірник праць.— Львів; Нью Йорк, 1998.— С. 209.
[3]  Греков Б. Д. Киевская Русь.— М.: Госполитиздат, 1953.— С. 60.
[4]  Солоухин В. А. Возвращение к началу.— М.: Современник, 1990.— С. 18.
[5]  Дейвіс Норман. Європа: Історія.— К.: Основи, 2000.— С. 104.
[6]  Рыбаков Б. А. Мир истории: Начальные века русской истории.— М.: Мол. гвардия, 1984.— С. 39.
[7]  Греков Б. Д. Киевская Русь.— М.: Госполитиздат, 1953.— С. 78.
[8]  Рычка В. М. Формирование территории Киевской земли (IX – первая треть XII в.).— К.: Наук. думка, 1988.— С. 12.
[9]  Бушков А. А., Буровский А. М. Россия, которой не было2. Русская Атлантида: Историческое расследование.— Красноярск: Бонус; М.: ОЛМА-Пресс, 2000.— С. 248.