Концепция Общественной Безопасности

  • Главная
  • Видео
  • Аудио
  • Книги
  • Статьи
  • Материал КОБ
  • Форум
  • Славянская культура
  • Фото

Пробуждение Разума
Скачать, смотреть

  • Школа патриота
  • Бесплатное ПО
  • О сайте

Все кто желает публиковать свой материал на сайте kob.in.ua (Книги, Статьи, Публикации на темы Политика, Экономика, Философия) Пишите на admin(собачка)kob.in.ua

  • Это должен знать каждый
    • 32 часовой курс по КОБ
    • Концептуальная власть
    • Базовые положения КОБ
    • Экономическая азбука

 Альтернативное Концептуальное телевидение

  • Видеоинформ КПЕ
  • О текущем моменте
  • Разгерметизация

 Книжный магазин КОБ

О КОБ в кратце

Основные положения


Все материалы ВП СССР

Книги, аналитика


Оружие геноцида

Самоубийство людей и его механизмы

Оружие против нации


Стихи, поэзия, писатели


Алкогольный и табачный геноцид


Почему Ротшильды отказались от «фиксинга» золота?


Методы реального управления общественными и политическими процессами

УКРАДЕНЕ ІМ’Я

Украдене ім'я: чому русини стали українцямиПсихологічну певну якусь “розгубленість” росіян можна було б у цьому контексті навіть якось по-людському збагнути (згадаймо, якою травмою для свідомості німців обернулася втрата ними колоній після I-ої світової війни та Версаля). Однак у даному разі ідеться про ту російську “ностальгію” за втраченою імперією, котра безпосередньо проектується на площину кремлівської політичної пракстології та стратегічних інтенцій Кремля” [77]. Посилаючись на колись нiбито єдиний давньоpуський наpод, сучаснi пpихильники “єдиної та недiлимої” намагаються збеpегти iмпеpiю, за pекомендацiями О. Солженiцина, бодай в межах її слов’янського ядpа. Згадуються тут слова Леніна: “Черносотенцы и их лакеи называют Россию великой славянской державой вероятно только потому, что в этой великой державе практикуется самое великое угнетение славянских народностей” [78]. Як пише сучасний київський дослідник, “передусім варто звернути увагу на живучість класичного імперського міфу про Київську Русь як таку собі прото-Росію, та про єдиний “(давньо)руський” народ, від якого несприятливі історичні обставини відкололи українську і білоруську гілки — котрі, однак, весь час прагнули і досі прагнуть з’єднатися знову з “загальноруським” деревом — усупереч своїм “націоналістичним” елітам. У незалежній Україні цей міф перестав бути офіційним і значною мірою втратив впливовість, хоч і не зник остаточно. У полегшеному, утилітарно-пропагандистському вигляді він побутує ще серед частини еліт — у розмаїтих квазі-політологічних концепціях на кшталт “православно-слов’янської спільноти”, “євразійського простору”, “інтеграції в СНД” тощо” [79]. Пpоте, очевидно, за pозвалом Радянського Союзу i кpахом комунiстичної iдеологiї pано чи пiзно надiйде поpа вiдкинути iмпеpський мiф пpо вигадану давньоpуську наpоднiсть.
  Однак цей процес проходитиме непросто, оскільки в сучасній російській історіографії уже виразно сформувалася тенденція, відповідно до якої українцям і білорусам відмовляється в їх етнічній самобутності, а, отже, і в праві на створення національних суверенних держав. Яскравими виразниками цієї тенденції є московські науковці С. Самуйлов [80] і О. Дугін [81]. Щоправда, й українські вчені не залишаються в боргу, свідченням чого є грунтовна монографія Василя Кременя і Василя Ткаченка “Україна: шлях до себе” [82], в якій доказово і переконливо розвінчуються українофобські інсинуації і перекручення.

postcategoryiconкатегория: Книги / УКРАДЕНЕ ІМ’Я
Яндекс.Метрика