Концепция Общественной Безопасности

причетністі Москви до київської спадщини. “Стосовно фольклору, то ми відзначимо лише один чудовий яскравий факт: билини Київського циклу, де фігурують історичні київські князі серед степової природи українського півдня, були потім забуті на своїй батьківщині, але добре збереглися у братерського народу — великоруссів… Факт надзвичайно рідкісний в історії народів!” [50].
Дослідження географічного розповсюдження билин показало, що билини “зосереджені в основному на Європейській Півночі, в Архангельській та Олонецькій губерніях… Нічого подібного немає в інших губерніях Росії” [51]. А потрапили билини на Північ у зв’язку з новгородською колонізацією. “Усе це дозволяє припустити, що билини, які дійшли до нас, в минулому — це надбання виключно Новгородської землі, звідки пізніше розповсюдилися з колонізаційним потоком” [52]. На території Залісся, як встановили дослідники, в XIV–XV ст. і пізніше билини не побутували. Отже, билини збереглися тільки серед залишків знищеного Москвою новгородського етносу. “Великорусси” до них абсолютно не причетні.

[1]  Ключевский В. О. Сочинения: В 8 т.— М.: Госполитиздат, 1956.— Т. 1.— С. 294.
[2]  Преображенский А. Г. Этимологический словарь русского языка.— М., 1958.— С. 559.
[3]  Там же.
[4]  Фэсмер М. Этимологический словарь русского языка.— М., 1967.— Т. 2.— С. 660.
[5]  Снегирев И. М. Москва, подробное историческое и археологическое описание города.— М., 1873.— Т. 2. — С. 1.
[6]  Михальчук К. П. К ответу кн. Е. И. Трубецкого на анкету “Украинской Жизни” // Украинская Жизнь.— 1914.— № 11/12.— С. 29.
[7]  Русская историческая библиотека.— СПб., 1880.— Т. 6: Памятники древнерусского канонического права. Ч. 1.— С. 525.
[8]  Сергеевич В. Древности русского права.— СПб., 1909.— Т. 1.— С. 100.
[9]  Лакиер А. История титула Государей России // Журнал Министерства Народного Просвещения.— 1847.— Ноябрь.— С. 143.
[10]  Шмидт С. О. Становление российского самодержавства (Исследование социально-политической истории времен Ивана Грозного).— М.: Мысль, 1973.— С. 13.